|
||
|
≤стор≥¤ слов'¤нського п≥дпису
« одного боку, п≥дпис ≥снуЇ прот¤гом вс≥Їњ ≥стор≥њ словТ¤нськоњ писемност≥ (починаючи з рукопис≥в XI-XII стол≥тт¤) - у вс≥х тих випадках, коли на документах ставили власноручний п≥дпис ≥з зазначенн¤м ≥мен≥ того, хто писав. « ≥ншого боку, т≥льки з початку XVI ст. (частково) та з к≥нц¤ XVII ст. (в≥дносно масово) бере початок створенн¤ Ђспец≥альногої самост≥йного граф≥чного Ђмалюнкаї в написанн≥ ≥мен≥, пр≥звища (пр≥звиська) у записах, ¤к≥ потр≥бно було засв≥дчити.
„итати повн≥стю
≈лектронний цифровий п≥дпис (≈ѕ÷) може використовуватис¤ юридичними й ф≥зичними особами ¤к аналог власноручного п≥дпису дл¤ наданн¤ електронному документу юридичноњ чинност≥. ёридична чинн≥сть електронного документа, п≥дписаного ≈÷ѕ, екв≥валентна юридичн≥й чинност≥ документа на паперовому нос≥њ, п≥дписаного власноручним п≥дписом особи та скр≥пленого печаткою. „итати повн≥стю |
÷е ц≥каво!ƒе залишали св≥й атограф "з≥рки"? ”крањнськ≥ знаменитост≥ за роки кар'Їри п≥дписувалис¤ не лише на банальних лист≥вках, а й на ...
ј ви б дали кредит чолов≥ку, в ¤кого у паспорт≥ зам≥сть п≥дпису був смайлик?
’то посм≥в вказувати, ¤кою повинна бути довжина п≥дпису?
|